НАРОНИ́ТИ, НЮ́, НИШ,
Нарони́ти, ню́, ниш, гл. Уронить много. Та летіла зозулечка через сад, наронила пір’вчка повен сад. Kolb. І. 292.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 517.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
НАРОСКА́ЗУВАТИ, ЗУЮ, ЄШ, →← НАРО́КОМ